УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗРАХУНКОВИХ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПІД ЗАПРОГРАМОВАНУ ВРОЖАЙНІСТЬ НА ТЕМНО-СІРИХ ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.193Ключові слова:
ячмінь озимий, добрива, урожайність, якістьАнотація
Представлено результати вивчення впливу рівня мінерального удобрення на запрограмовану врожайність 5,0, 5,5 і 6,0 т/га ячменю озимого сорту Монро на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу України. До закладки досліду вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в темно-сірому опідзоленому ґрунті такий: легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононової ‒ 9,2 мг, рухомого фосфору ‒ 10,7 мг, і обмінного калію за Чириковим ‒ 11,6 мг на 100 г ґрунту. Схема досліду передбачає такі варіанти: контроль – без добрив; рекомендована норма для заданої зони ‒ N60P60K60 (1,00 : 1,00 : 1,00); розрахункова норма добрив ‒ N77,7P82,2K79,1 (1,00 : 1,06 : 1,02) під запрограмовану врожайність 5,0 т/га; розрахункова норма добрив ‒ N95,9P98,5K97,0 (1,00 : 1,03 : 1,01) під запрограмовану врожайність 5,5 т/га; розрахункова норма добрив N114,0P114,7K114,8 (1,00 : 1,01 : 1,01) під запрограмовану врожайність ‒ 6,0 т/га.
Для розрахунків використовували такі коефіцієнти: коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту ‒ N ‒ 30, P2О5 ‒ 10, K2О ‒ 20; коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив ‒ N ‒ 80, P2О5 ‒ 40, K2О ‒ 70.
Найбільшу врожайність 5,81 т/га при запрограмованій урожайності 6,0 т/га, у середньому за роки досліджень, одержали за внесення розрахункових мінеральних добрив у нормі N114,0P114,7K114,8. Приріст урожайності в цьому варіанті становив 2,85 т/га, або 96,3 %, а до рекомендованої норми N60P60K60 ‒ 1,30 т/га. Рекомендована норма N60P60K60 забезпечила урожайність 4,51 т/га, що дало приріст урожайності до контролю 1,55 т/га, або 52,4 %. Найнижча урожайність ячменю озимого – 2,96 т/га – була у контрольному варіанті досліду – без внесення добрив.
Найвищий вміст білка 10,9 % і його загальний вихід 0,63 т/га одержали за внесення розрахункової норми у варіанті за N114,0P114,7K114,8 на запрограмовану врожайність 6,0 т/га. В інших варіантах вміст білка був дещо нижчий, а на контролі ‒ найнижчим і становив 9,3 % при загальному виході 0,27 т/га.
За внесення розрахункової норми N114,0P114,7K114,8 одержали найвищий чистий прибуток 16498 грн/га та рівень рентабельності 82,6 %.
Посилання
Cherenkov A. V. Influence of terms of sowing and mineral nutrition on the formation of indicators of grain quality of winter barley. Available at: http://www.institut-zerna.com/library/pdf2/17.pdf. (Assessed 24 April 2022).
Dospiekhov B. A. Field experience method (with the basics of statistical processing of research results). 5th ed., Ext. and rewritten. Moscow: Agropromizdat, 1985. 351 p.
Lopushniak V. I., Shevchuk M. Y., Poliukhovych M. M., Parkhuts B. I., Parkhuts I. M. The 555 questions and answers on agrochemistry and agrochemical service: textbook / ed. bu Ph.D. in Agricultural sciences, prof. V. I. Lopushniak. Lviv: Prostir-M, 2018. 488 p.
Lykhochvor V. V., Prots R. R., Doliezhal Ya. Barley. Lviv: SPF «Ukrainian Technologies», 2003. 88 p.
Shapoval M. I. Fundamentals of grain yield programming. Scientific Bulletin: Coll. sc. works, No 55. Ternopil, 2007. P. 180–185.
Shkatula Yu. M., Barskyi D. O. Yields of winter barley depending on the fertilizer system. Agriculture and forestry. Vinnytsia NAU. 2021. No 21. P. 82–95.
