ФІТОРЕМЕДІАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИННОСТІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ПАРКУ-ПАМ’ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА «ДУБЛЯНСЬКИЙ»
DOI:
https://doi.org/10.31734/agronomy2024.28.009Ключові слова:
фіторемедіація, парк, деревно-чагарникова рослинність, очищенняАнотація
Проаналізовано публікації щодо можливостей автотрофних рослин очищувати атмосферне повітря, ґрунти, водойми природного походження та штучно створені озера, ставки, відстійники стічних промислових вод.
Вивчено історичні літературні джерела формування паркових зон парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» та проєктну документацію утримання й реконструкції дендропарку.
Досліджено сучасний стан деревно-чагарникової рослинності парку на території Львівського національного університету природокористування та її фіторемедіаційні властивості. Згруповано рослини-очищувачі довкілля за систематичними належностями до родин і за їхнім функціональним призначенням.
Встановлено, що Lemna minor L., Scirpus lacustris L., Typha angustifolia L., Stuckenia pectinata L., Sagittaria sagittifolia L., Iris pseudacorus L. здійснюють різофілізацію у водоймі на території парку. Кореневищами і коріннями вони поглинають воду й забруднювальні речовини, очищаючи при цьому сапрофельні відкладення озерної улоговини. Фітоекстракцію забруднювальних речовин з атмосферного повітря здійснюють Tilia cordata Mill., Aesculus pavia L., Populus alba L., Salix fragilis L. А інші представники деревно-чагарникової рослинності, як-от Thuja plicata D. Don., Pinus strobus L., Buxus sempervirens L., Taxus baccata L., Juniperus communis L., Abies alba Mill., здійснюють фітоволатилізацію – випаровуючи воду і леткі елементи через шпильки та лускоподібне листя, збагачують довкілля фітонцидами.
Представники родини Fabaceae: Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Robinia pseudoacacia L., Catalpa bignonioides Walt., Caragana arbo-rescens Lam стимулюють розвиток симбіонтів, які виконуюють подвійну позитивну роль – підживлюють ґрунт природними азотними добривами й водночас очищають його від важких металів. Фітостимуляцію забезпечує розвиток бактерій родини Rhizobiaceae.
Посилання
Arystarkhova E. O. Prospects for the use of plants of the genus Lemna in biomonitoring and phytoremediation of hydroecosystems. Agroecological journal. Kyiv. 2016. No 4. P. 145–148.
Basumatary B., Saikia R., Bordoloi S. Phytoremediation of crude oil contaminated soil using nut grass Cyperus rotundus. Journal of Environmental Biology. 2012. Vol. 33, No 5. P. 891–896.
Boretska I. Yu., Dzura N. M., Romaniuk O. I. Phytoremediation of technologically polluted soils using energy crops. Ecological Sciences. 2021. No 6 (39). P. 72–76.
Development of the project of maintenance and reconstruction of the park-monument of landscape art “Dublianskyi”: Report on research work. [Kahalo O. O., Kozlovskyi M. P., Sychak N. M. etc.]; in general ed. O. O. Kahalo Lviv: Carpathian Ecology Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2016. 71 p.
Dursun S., Symochko L., Mankolli H. Bioremediation of heavy metals from soil: an overview of principles and criteria of use. Agroecological journal. 2020. No 3. P. 6–12.
Hnativ P. S., Smal O. V., Lysak H. A. Adaptive reactions of common oak and Japanese lilac in the urban landscapes of Lviv's eastern region of Pasmovy Pobuzhzhia. Scientific bulletin of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and decorative horticulture. 2016. Issue 255. P. 89–100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2016_255_12 (Accessed April 10, 2024).
Lysak H. A., Khirivskyi P. R., Tokarskyi Yu. M. History and principles of formation of park zones of Lviv National Agrarian University. Journal of Agrobiology and Ecology. 2014. Vol. 4, No 1. P. 48–52.
Optimization of environmental cleanup at Superfund sites. URL: https://www.epa.gov/superfund/cleanup-optimization-superfund-sites (Accessed April 20, 2024).
Podan I. I., Dzhura N. M. Diagnostics and phytoremediation of oil-contaminated natural and artificial terrestrial ecosystems of the Starosambir oil field. Scientific developments of Ukraine and the EU in the area of natural sciences: Collective monograph. Riga: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. Part 2. P. 541–556.
Samokhvalova V. L., Fatieieva A. I., Zuza S. G. Phytoremediation of technologically polluted soils. Agroecological journal. 2015. No 1. P. 92–100.
Sydorenko S. V., Shupyk Yu. M. Phytoremediation of soils contaminated with heavy metals. Modern technologies in industrial production: materials and program of the 4th All-Ukrainian interuniversity scientific and technical conference, Sumy, April 19–22, 2016: in the 2nd part. Sumy: Sumy State University, 2016. Part 2. P. 56.
