Підвищення ефективності просіювання зерна на віброрешітному електросепараторі
DOI:
https://doi.org/10.31734/agroengineering2022.26.064Ключові слова:
насіння зернових культур, сепарування, вібраційний решітний електросепаратор, електричне поле, ефективність просіюванняАнотація
Одним із шляхів покращання умов проходження компонентів продовгуватої форми (овес, пшениця, ячмінь, жито та ін.) крізь отвори решіт є створення над ними електростатичного поля. Теоретично існує деяке початкове значення напруженості електричного поля, за якого насінина почне орієнтуватися в ньому. Оптимальним буде таке значення напруженості, за якого ступінь орієнтування насінин на коливному в поздовжньому напрямі решеті буде максимальним (коли їх поздовжня вісь буде перпендикулярною до решета).
У праці описані результати дослідження процесу розділення сумішей зернових культур на віброрешітному електросепараторі та обґрунтування оптимальних параметрів напруженості електричного поля Е й амплітуди коливань А решета сепаратора.
Результати експериментальних досліджень показали, що вплив електричного поля на насінини різних культур є неоднаковим. Найменше він проявляється на насінні пшениці, оскільки кількість зорієнтованих в електричному полі насінин становила близько 50 %. Для насіння ячменю значення досліджуваного показника становило 65 %. Максимальний відсоток зорієнтованих насінин вівса за максимальної напруженості електричного поля над решетом 6,67 кВ/см становив близько 80 % насінин.
Встановлено, що зі збільшенням напруженості електричного поля відсоток зорієнтованих насінин зростає. Це, своєю чергою, впливає на інтенсивність його просіювання крізь решето. За умови збільшення напруженості електричного поля до максимального значення вміст прохідної фракції пшениці у східній фракції зменшувався на 20…23 %, ячменю – на 20…30 %, вівса – на 47 %.
Оптимальними параметрами роботи віброрешітного електросепаратора під час обробки зернових культур будуть напруженість електричного поля в робочій зоні сепарування Е = 5…6,5 кВ/см та амплітуда коливання решета дослідного зразка сепаратора А = 1…1,5 мм.
Посилання
Arnold, A. E., Kamenir, E.A., & Lihachev, B. S. (1987). Obosnovanie tekhnologicheskoy shemyi razdeleniya semyan ovsa. Mekhanizatsiya i elektrifikatsiya selskogo khozyaystva, 12, 10-12.
Basov, A. M. (1986). Eliektrozernoochistiielnyie mashiny. Tieoriia konstruktsii i raschot. Moskva: Mashynostroenye.
Basov, A. M., Bykov, V. H., Laptev, A. V., & Fain, V. B. (1985). Elektrotekhnolohiia. Moskva: Ahropromizdat.
Drincha, V. M. (2006). Issledovanie separatsii semyan i razrabotka mashinnyih tehnologiy ih podgotovki. Voronezh: NPO «MEDOK».
Husiev, V. A., Dudariev I. M., & Tokarchuk M. V. (2019). Ohliad konstruktsii separatoriv sypkykh materialiv. Silskohospodarski mashyny: Zb. nauk. statei (Vyp. 42, pp. 20-28). Lutsk: Lutskyi NTU.
Koruniak, P. S., Shenbor, V. S., & Borovets, V. M. (1995). Vibratsiini transportery i transportni systemy z elektromahnitnym pryvodom dlia podachi zerna ta zerno produktiv. Mekhanizovani protsesy silskohospodarskoho vyrobnytstva: Zb. nauk. prats (s. 40-43). Lviv: LDSHI.
Koruniak, P., Borovets, V., & Shenbor, V. (2010). Doslidzhennia kutovykh kolyvan dvomasovykh vibratsiinykh mashyn. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ahroinzhenerni doslidzhennia, 14, 317-323.
Kosilov, N. I. (1983). Sostoyanie i tendentsii sovershenstvovaniya zernouborochnyih mashin: Ucheb. posobie. Chelyabinsk.
Matviichuk, V. A., Rubanenko, O. Ye., Stadniichuk, I. P. (2020). Elektrotekhnolohii v APK: Navch. posib. Vinnytsia: Tvory.
Mykhailov, A. D. (2012). Mashyny, ahrehaty ta kompleksy dlia pisliazbyralnoi obrobky zerna i nasinnia. Kharkiv: KhNTUSH im. P. Vasylenka.
Povydailo, V. O. (2004). Vibratsiini protsesy ta obladnannia. Lviv: NU «Lvivska politekhnika».
Shmyhel, V. V. (1978). Oriientatsiia siemian v elektrostatichieskom polie. Mekhanizatsiia i eliektrifikatsiia selskoho khoziaistva, 3, 36-38.
Shmyhel, V. V. (1979). Kharakter dvizheniia chastits na koliebliashchiemsia eliektrodie. Mekhanizatsiia i eliektrifikatsiia selskoho khoziaistva, 2, 36-37.
Shvets, O. P. (2020). Sposib intensyfikatsii protsesu rozdilennia zerna na reshetakh. Vcheni Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu vyrobnytstvu: Kataloh innovatsiinykh rozrobok (Vyp. 20, p. 53). Lviv: LNAU.
Shvets, O., & Baranovskyi, M. (2020). Doslidzhennia mozhlyvosti separuvannia nasinnia raihrasu pasovyshchnoho. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ahroinzhenerni doslidzhennia, 24, 63-68.
Vasilenko, P. M. (1960). Teoriya dvizheniya chastits po sherohovatyim poverhnostyam selskohozyaystvennyih mashin. Kiev: UASHN.
Voitiuk, D. H., Yatsun, S. S., & Dovzhyk, M. Ya. (2008). Silskohospodarski mashyny: osnovy teorii ta rozrakhunku: navch. posib. dlia studtntiv VNZ. Sumy: Univ. kn.
Yermak, V. P. Bohdanov, Ye. V., & Ilchenok, A. A. (2012). Klasyfikatsiia zasobiv separatsii ta konstruktsii mashyn dlia vidboru nasinnia z vysokymy posivnymy vlastyvostiamy. Zbirnyk naukovykh prats Luhanskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 35, 127-132.
Zaika, P. M. (2006). Teoriia silskohospodarskykh mashyn. Ochystka i sortuvannia nasinnia. Kharkiv: Oko.
Zakharov, D. O. (2017). Elektrofizychni metody obrobky silskohospodarskoi produktsii: Metod. rekomendatsii. Mykolaiv: Mykolaiv. NAU.
Ziulin, A. N. (1977). Issledovanie protsessa separatsii zerna po dline chastits na reshetnom obogatitele k trieru: Nauchnyiy otchet VIM. Moskva: VIM.
