ВПЛИВ КОНСТРУКЦІЇ ПУСКОРЕГУЛЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ СУЧАСНИХ СВІТЛОДІОДНИХ ЛАМП НА ЇХ РОБОЧІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31734/agroengineering2019.23.084Ключові слова:
світлодіодні лампи, конструкція пускорегулювальної апаратури, робочі характеристикиАнотація
Метою досліджень є вивчення впливу конструкції пускорегулювальної апаратури сучасних світлодіодних ламп на їх робочі характеристики.
З кожним роком питання енергозбереження та енергоефективності стають все актуальнішими. Цьому слугує низка причин, серед яких можна виділити: дефіцит енергоресурсів в Україні; зменшення природних ресурсів; зростання цін на імпорт енергоресурсів; щорічне збільшення споживання електрики.
Проблема заощадження енергії має глобальний масштаб. До 20 % загального електроспоживання в промисловості припадає на електроосвітлення. Одним зі способів підвищення енергоефективності є модернізація освітлення, зокрема використання сучасних світлодіодних ламп. На сьогодні є мало інформації про вплив конструкції пускорегулювальної апаратури сучасних світлодіодних ламп на їх робочі характеристики.
Тому було вирішено експериментально дослідити вплив конструкції пускорегулювальної апаратури сучасних світлодіодних ламп на їх робочі характеристики.
Досліджували світлодіодні лампи, представлені на ринку Західної України на той час, а саме марок «Philips», «Osram», «Feron», «Emiligth», «Іскра», «Aukes», «Hualin».
У результаті досліджень з’ясували, що найкраще тепловідведення є в лампах марок «Філіпс» та «Максус», у схемах яких присутні мікросхеми. Вони запускаються при більших напругах. Схеми, в яких є транзистори, запускаються при 140 В.
Такі виробники, як Хуалін, не використовують охолодження, ця лампа найдешевша з усіх досліджуваних і найлегша в ремонті.
У більшості ламп присутні RLC фільтри, що зменшує пульсацію на мікросхеми і на світлодіоди.
У результаті досліджень ми дійшли висновку, що багато світлодіодних ламп є неякісними та не завжди відповідають характеристикам, які зазначають виробники.
Посилання
Ango, A. (1965). Matematika dlia elektro- i radioinzhenerov. Moskva: Vyssh. shk.
Bessonov, L. A. (1973). Teoreticheskie osnovy elektrotekhniki. Moskva: Vyssh. shk.
Bessonov, L. A. (2002). Teoreticheskie osnovyi elektrotekhniki: elektricheskie tsepi. Moskva: Gardariki.
German-Galkin, S. G., & Kardonov, G. A. (2003). Elektricheskie mashiny. Sankt-Peterburg: KORONA print.
German-Galkin, S. G. (2001). Kompiuternoe modelirovanie poluprovodnikovykh sistem v MATLAB 6.0. Sankt-Peterburg: KORONA print.
German-Galkin, S. G. (2007). Silovaia elektronika. Sankt-Peterburg: KORONA print.
Hrechyn, D. P., Herman, A. F., & Drobot I. M. (2016). Kontynualna matematychna model elektromahnitnoho polia asynkhronnoi mashyny iz zubchatym feromahnitnym rotorom. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: Ahroinzhenerni doslidzhennia, 20, 34–41.
Hrechyn, D. P., Drobot I. M., Herman A. F., & Dubik V. M. (2016). Vplyv rozmiriv paza rotora na velychynu puskovoho momentu korotkozamknenoho asynkhronnoho dvyhuna. Zbirnyk naukovykh prats Podilskoho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu. Tekhnichni nauky, 24 (2), 47–54.
Zhulai, Ye. L., Zaitsev, B. V., Lavrinenko, Yu. M., Marchenko, O. S., & Voitiuk, D. H. (2001). Elektropryvid silskohospodarskykh mashyn, ahrehativ ta potokovykh linii. Kyiv: Vyshcha shkola.
Marchenko, O. S., Lavrinenko, Yu. M., Savchenko, P. I., & Zhulai, Ye. L. (1995). Elektropryvod. Kyiv: Urozhai.
Zakladnyi, O. M., Prakhovnyk A. M., & Solovei O. I. (2005). Enerhozberezhennia zasobamy promyslovoho elektropryvoda: Navch. posibn. Kyiv: Kondor.
Kliuchev, V. I., & Terehov, V. M. (1980). Elektroprivod i avtomatizatsiia obschepromyishlennykh mekhanizmov. Moskva: Energiya.
Moroz, V. I., Paranchuk Ya. S., & Kostyniuk L. D. (2004). Modeli-uvannia elektropryvodiv. Lviv: Vyd-vo NU “Lvivska politekhnika”.
Sokolova, E. M. (2001). Elektricheskoe i elektromekhanicheskoe oborudovanie. Moskva: Masterstvo.
Eliseeva, V. A., & Shinyanskii, V. A. (1983). Spravochnik po avtomatizirovannomu elektroprivodu. Moskva: Energoatomizdat.
Popovych, M. H., Borysiuk, M. H., & Havryliuk, V. A. (1993). Te-oriia elektropryvoda. Kyiv: Vyshcha shk.
Chaban, A. V., Levoniuk, V. R., Drobot, I. M., & Herman, A. F. (2016). Matematychne modeliuvannia perekhidnykh protsesiv u linii Lekhera v stani nerobochoho khodu. Elektrotekhnika i elektromekhanika, 3, 30 – 35.
Chaban, A. V. (2015). Pryntsyp Hamiltona-Ostroh¬radskoho v el-ektromekhanichnykh systemakh. Lviv: Vyd-vo Tarasa Soroky.
Chernyih, I. V. (2008). Modelirovanie elektrotehnicheskikh ustroistv v MATLAB, SimPowerSistems i Simulink. Sankt-Peterburg: Piter.
Mayr, O. (1943). Beitriige zur Theorie des statischen und des dyna-mischen Lichtbogens. Archiv fur Elektroteehnik, 1943’37, 12, 588–608.
