РИЖІЙ І ЛЬОН ЯК ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО ДЕФІЦИТНОЇ ОМЕГА-3 ЖИРНОЇ КИСЛОТИ
DOI:
https://doi.org/10.31734/agronomy2024.28.078Ключові слова:
льон, рижій, урожайність, якістьАнотація
Польові дослідження проводили на дослідному полі Львівського національного університету природокористування на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті. Вивчали ярі олійні культури: рижій ярий (Camelina sativa L.), льон олійний (Linum usitatissimum L.), ріпак ярий (Brassica napus oleifera annua Metzd.), гірчиця біла (Sinapis alba L.), гірчиця сиза (Brassica juncea Czern.) з метою встановлення їхньої врожайності, вмісту олії та її якості. Виявлено, що найвища врожайність насіння (2,82 т/га) формувалась у ріпаку ярого. Високою була врожайність також у рижію ярого (2,68 т/га) та льону олійного (2,34 т/га). Показано недоцільність внесення при вирощуванні рижію інсектицидів та фунгіцидів, без яких виростити високий урожай ріпаку майже неможливо. Це забезпечує зниження собівартості насіння рижію порівняно з ріпаком.
Встановлено, що найвищий вміст олії був у льону (52,2 %), гірчиці сизої (45,8 %) та рижію (45,0 %). Найбільший вихід олії забезпечили ріпак, рижій і льон – 1,21–1,25 т/га. Виявлено, що найціннішими у фізіологічному відношенні є олія з льону і рижію, які мають високий вміст ліноленової Омеги-3 кислоти. Її необхідно ширше використовувати у харчуванні людини з лікувально-дієтичною та профілактичною метою. Зауважено, що за вмістом ліноленової Омега-3 кислоти перевагу мали льон олійний (56,2 %) та рижій (48,8 %). Вищий вміст лінолевої кислоти був у гірчиці сизої. Ярий ріпак характерний найвищим вмістом (60,5 %) олеїнової кислоти. Вміст ерукової кислоти, шкідливої для тварин і людини, в досліді був у допустимих межах (рижій ярий – 3,0 %, ярий ріпак – 0,2 %, льон олійний – 0,2 %), окрім гірчиці сизої (21,4 %) і гірчиці білої (44,5 %). Чіткого взаємозв’язку між олійністю і врожайністю не встановлено. Виявлено різні типи залежності. У ріпаку найвища врожайність, а вміст олії середній. Гірчиця біла характерна низькою врожайністю і найменшим вмістом олії. Гірчиця сиза за низької врожайності має значно вищу олійність порівняно з гірчицею білою. У льону олійного поєднані найвища олійність і середня врожайність. У рижію відносно висока врожайність та середній вміст олії.
Посилання
Bansal S. and Durrett T. P. Camelina sativa: An ideal platform for the metabolic engineering and field production of industrial lipids. Biochimie. 2016. No 120. P. 9–16. DOI: 10.1016/j.biochi.2015.06.009.
Chen C., Bekkerman, Afshar R. K., Neill K. Intensification of dryland cropping systems for bio-feedstock production: Evaluation of agronomic and economic benefits of Camelina sativa. Industrial Crops and Products. 2015. No 71. P. 114–121. DOI: 10.1016/j.indcrop.2015.02.065.
Drozd I. F. Fatty acid composition of linseed oil in the conditions of the western region of Ukraine. Bulletin of the Institute of Grain Crops. 2011. No 40. P. 72–76.
Kiryluk A., Kostecka J. Pro-Environmental and Health-Promoting Grounds for Restitution of Flax (Linum usitatissimum L.) Cultivation. J. Ecol. Eng. 2020. No 21 (7). P. 99–107. DOI: 10.12911/22998993/125443.
Košir I. J. Lucosinulates content in camelina (Camelina sativa L.) seeds and oilcakes with regard to production location. Hmeljarski bilten. 2013. No 20. P. 82–88.
Liubchenko A., Liubchenko I., Riabovol I. А., Riabovol L., Serzhuk O., Cherno O., Vyshnevska L. 2020. Analysis of the duration of the vegetation period and phases of development of Somaclonal lines of Camelina sativa. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. No 10 (3). P. 1–5. DOI: 10.15421/2020_124.
Lykhochvor V. V., Konyk H. S., Lykhochvor A. M. 2016. False flax oil is the source of all unsaturated acids. Agribusiness today. 2016. No 21. P. 48–51.
Lykhochvor А. Yield and seed quality of spring oilseed crops. Folia pomeranae universitatis technologiae Stetinensis. Agricultura Alimentaria Piscaria Et Zachodniopomorskiego uniwersytety technologicznego. 2017. Vol. 43 (3), No 336. P. 75–82. DOI: 10.21005/AAPZ2017.43.3.09.
Maršalkienė N., Žilėnaitė L., Karpavičienė B. Oil content and composition in seeds of Camelina sativa and Crambe abyssinica cultivars. Journal of Elementology. 2020. No 25 (4). P. 1399–1412. DOI: 10.5601 / jelem.2020.25.3.2023.
Melnyk A., Zherdetska S., Melnyk T., Shabir G., Ali S. Agrobiological features of mustard (Brassica Juncea L.) in Ukraine under current climate change conditions. AGROFOR International Journal. 2019. No 4 (1). P. 93–101. DOI: 10.7251/AGRENG1901093M.
Obour A. K., Obeng E., Mohammed Y. A., Ciampitti I. A., Durrett T. P., Aznar-Moreno J. A., Chen C. Camelina seed yield and fatty acids as influenced by genotype and environment. Agronomy Journal. 2017. No 109 (3). P. 947–956. DOI: 10.2134/agronj2016.05.0256.
Shteinyk R. False flax is the only crop that does not harm the land and ecology. APK-inform. 2016. No 12. P. 61–64.
Waraich E. A., Ahmed Z., Ahmad R., Rengel Z. Camelina sativa, a climate proof crop, has high nutritive value and multiple-uses. Aust. J. Crop Sci. 2013. No 7. P. 1551–1559.
