ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НАСІННЯМ ТА ШРОТОМ СОНЯШНИКУ

Анотація

Сьогодення показує, що соняшник залишається одним із прибуткових продуктів на внутрішньому ринку, який, за рахунок власного виробництва, насичується повністю. Родючість ґрунтів Вінниччини дозволяє вирощувати соняшник, а широкий спектр застосування його сприяє поступовому збільшенню посівних площ.

Зростання посівних площ соняшнику в Україні супроводжується збільшенням норм внесення мінеральних добрив та пестицидів і призводить до підвищення ризику накопичення токсичних речовин, зокрема важких металів, у його насінні та продуктах переробки.

Досліджено вміст токсичних речовин у ґрунті при вирощуванні соняшнику. Порівняно вміст важких металів свинцю, кадмію, міді та цинку в насінні й шроті соняшнику з їх вмістом у ґрунті. Зіставлено отримані показники з гранично допустимими концентраціями. Розраховано коефіцієнти накопичення важких металів свинцю, кадмію, міді та цинку насінням соняшнику. Обчислено величини переходу важких металів з ґрунту в насіння соняшнику та соняшниковий шрот.

Серед хімічних токсикантів ґрунту, які потенційно можуть накопичуватись у насінні соняшнику та його шроті, найбільшу небезпеку становлять свинець, мідь, цинк, кадмій, цезій та кобальт. Водночас ртуть, молібден, бор та залізо за наявного вмісту в досліджуваному ґрунті не становлять небезпеки. За фактичного рівня забруднення ґрунту рухомими формами свинцю, кадмію, міді та цинку в межах 0,13–0,26 ГДК, їх вміст у насінні соняшнику становив 0,11–0,17 ГДК. У соняшниковому шроті вміст досліджуваних важких металів відносно насіння соняшнику найбільше зріс: міді – у 2,9 раза, свинцю – у 1,49 раза, кадмію – у 1,45 раза, цинку – у 1,43 раза. Проте фактична частка такого вмісту важких металів щодо гранично допустимої концентрації становила 0,03–0,09 ГДК. Найвищий коефіцієнт накопичення важких металів з ґрунту в насінні соняшнику встановлений за цинком – 1,81, та міддю – 1,71, тоді як за свинцем та кадмієм він становив відповідно 0,06 та 0,12.