Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія Архітектура та будівництво

РОЗРАХУНОК ТЕМПЕРАТУРНОГО ПОЛЯ МЕТАЛЕВИХ ГОФРОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТРАНСПОРТНИХ СПОРУД ІЗ ВРАХУВАННЯМ ДІЇ ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ

Й. Лучко, В. Ковальчук — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Сформульовано проблему та наголошено на її актуальності. Проаналізовано літературні джерела, в яких вказано недоліки проєктування споруд із металевих гофрованих конструкцій на дію температурних впливів, що дало змогу сформулювати мету дослідження. Об’єктом досліджень температурних полів послугувала типова транспортна споруда – малий міст із металевих гофрованих конструкцій. Для визначення теплових потоків, що діють на збірні металеві гофровані конструкції в умовах експлуатації, виконано багатоваріантні вимірювання розподілу температур на поверхнях гофрованих листів транспортних споруд у різні пори року і часу доби. Температуру вимірювали тепловізором на транспортній споруді, яка експлуатується на об’їзній дорозі м. Олеська у Львівській області. Наведено результати експериментальних досліджень розподілу температури на поверхні металевого гофрованого листа при додатних та від’ємних температурах навколишнього середовища. Отримано значення теплових потоків, які діють на транспортну споруду із металевих гофрованих конструкцій залежно від температури навколишнього середовища. Встановлено, що тепловий потік, який поглинає металева гофрована конструкція, розподіляється нерівномірно за її поверхнею, а на контакті «сталь-покриття» виникає перепад теплового потоку, що може призводити до утворення пошкоджень цинкового покриття. Виявлено, що при заданні цинкового покриття товщиною 80 мкм спостерігаються відмінності розподілу температурного поля порівняно без покриття. Максимальний температурний потік без завдання покриття становить 495,8 Вт/м², а за завдання покриття – 538,1 Вт/м². Практичне значення проведених досліджень полягає у можливості використання отриманих значень теплових потоків інженерними працівниками, при проєктуванні транспортних споруд із металевих гофрованих конструкцій та врахуванні дії теплових навантажень.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ЦИЛІНДРИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД ЗА ДІЇ ТЕМПЕРАТУРНОГО ВПЛИВУ

б Глова, Т. Глова — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Активний розвиток монолітно-каркасного будівництва останнім часом вимагає нового підходу до розрахунків елементів будівельних конструкцій. Бетонні колони є одними з найвідповідальніших елементів таких будівель, порушення міцності украй небезпечне.

Основним руйнівним фактором, що діє на конструкцію за умов пожежі, є температура і її градієнт. Інтенсивність прогріву конструкцій і величина градієнта температури за її товщиною залежать від багатьох факторів: температури продуктів горіння, умов теплообміну між поверхнею конструкції та зовнішнім середовищем, теплофізичних характеристик матеріалу, з яких виготовлена конструкція, часу прогріву тощо. Оцінюючи несучу здатність та втрати цілісності, необхідно враховувати термонапружений стан конструкції, зумовлений зміною температури і величиною температурного градієнта. Температурні напруження, які виникають у конструкціях, можна вивчати незалежно від механічних напружень, оскільки внаслідок лінійності рівнянь термопружності повні величини напружень одержують сумуванням температурних і механічних напружень. Досліджено нестаціонарне температурне поле в циліндричних бетонних колонах, яке змінюється з часом у разі раптового їх охолодження. При моделюванні процесу охолодження колони враховані крайові умови другого роду. Використовуючи перетворення Лапласа, отримано аналітичні вирази для дослідження температурного поля. Визначено напружено-деформований стан колони, зумовлений нестаціонарним температурним полем. Результати досліджень зображені графічно. Проаналізовано залежність температурних напружень за товщиною колони від теплофізичних та механічних характеристик бетону. Отримані графічні залежності радіальних, тангенціальних та осьових напружень від радіуса в результаті дії температурного поля у бетонних колонах.

Виявлено, що радіальні напруження в бетонних колонах діють на стиск у всіх точках і перетворюються на нуль на зовнішній поверхні колони. Максимальних значень радіальних напружень досягають у центрі колони і вони збільшуються з часом.

Зауважено, що осьові й тангенціальні температурні напруження у нашому випадку досягають свого максимального абсолютного значення на зовнішній поверхні колони, і ці напруження діють на розтяг, тому тріщини чи інші пошкодження виникають на зовнішній поверхні колони.

СЕЙСМОЗАХИСТ МАЛОПОВЕРХОВИХ ВЕЛИКОПАНЕЛЬНИХ ТА МОДУЛЬНИХ КАРКАСНИХ БУДИНКІВ ВІД ПОТУЖНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ

М. Мар’єнков, К. Бабік, М. Лисиця, Б. Хименко — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Упродовж 2022–2024 років в Україні внаслідок обстрілів і бомбардувань було зруйновано багато житлових будинків. Тому забезпечення житлом постраждалих мешканців – актуальна проблема. Зауважено, що вирішити проблему за короткий строк можливо завдяки будівництву збірних малоповерхових та модульних будинків. Забезпечення сейсмостійкості будівель під час будівництва у високосейсмічних зонах (за інтенсивності землетрусів вісім та дев’ять балів згідно зі шкалою сейсмічної інтенсивності) потребує влаштування сейсмічного захисту. Виявлено, що використання збірних великопанельних малоповерхових і каркасних модульних будинків дає змогу забезпечити будівництво сейсмостійких будинків у найкоротші строки. Виготовлення конструкцій панельних та модульних будинків у заводських умовах підвищує якість будівництва та сейсмостійкість конструкцій. Для зниження сейсмічних навантажень на малоповерхові будинки та вартості будівництва необхідні експериментально-теоретичні дослідження малоповерхових та модульних будинків із сейсмоізоляцією та демпферами. Розглянуто результати експериментальних та чисельних досліджень двоповерхового натурного зразка житлового великопанельного будинку із системою сейсмічного захисту у рівні фундаменту та за її відсутності. Досліджено модульний одноповерховий будинок із металевим каркасом, у якому зниження сейсмічних навантажень забезпечують динамічні параметри модулів та використання демпферів, встановлених у рівні покриття між двома модулями заводського виготовлення. Сейсмічність будівельного майданчика приймали вісім та дев’ять балів за шкалою сейсмічної інтенсивності відповідно до стандарту України ДСТУ Б В.1.1-28.

3D PRINTING TECHNOLOGY FOR MONOLITHIC BEAMS WITH THE POSSIBILITY OF REINFORCING BARS

B. Demchyna, L. Vozniuk, M. Surmai, D. Burak, S. Shcherbakov — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

The integration of 3D printing technology in construction has the potential to reduce costs and accelerate the construction and installation processes. While this technology is gaining global attention, Ukraine currently lacks regulations governing the design and construction of structures using 3D printing. Additionally, there is a limited experimental base regarding the bearing capacity and deformability of printed structures.

This publication proposes a methodology for the production of monolithic beams reinforced with single bars using a construction 3D printer. It outlines the entire process of manufacturing, from the design phase to product fabrication and readiness for experimental research.

To carry out the research, the design of the beams was first created using graphic software systems, which facilitated the formulation of tasks for a construction-grade 3D printer, considering the capabilities of this technology. Design and production drawings of the samples are included in this publication.

The reinforced monolithic beams were printed using a construction 3D printer by the Ukrainian company 3D TECHNOLOGY UTU LLC, following the developed work algorithm.

This methodology enabled the reinforcement of structures with single bars, in compliance with regulatory requirements, while allowing for future experiments.

As a result of this work, reinforced monolithic beams were successfully printed using the developed technology. To assess the physical and mechanical characteristics of the materials, samples of cubes and prisms were printed and cast into formwork. Additionally, reinforcement samples were created from the same batch used to reinforce the beams.

The proposed technology for producing beams with a 3D construction printer resulted in structures that adhered to previously established design solutions. The detailed sequence for printing beams allowed for effective reinforcement of monolithic beams with single bars.

O BUDOWNICTWIE WIELKOPŁYTOWYM W POLSCE

Yu. Sobczak-Piąstka, Yu. Famulyak, S. Gritsevich — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Po II wojnie światowej Polska doświadczyła masowej migracji ludności z obszarów wiejskich do miast, co wymagało budowy nowych budynków mieszkalnych, w których ludzie ci mogliby mieszkać. Budownictwo mieszkaniowe w Polsce do około 1950 roku charakteryzowało się tradycyjnymi metodami budowy. Były to głównie budynki murowane, z których część przetrwała do dziś i nadal jest użytkowana. Ponieważ wszystkie prace wykonywano na miejscu, były one pracochłonne, a tempo prac zależało również od warunków pogodowych, na przykład prace musiały zostać wstrzymane na zimę. Rosnący popyt na mieszkania w tamtym czasie można było zaspokoić jedynie za pomocą przemysłowych systemów budowlanych. Szacuje się, że ponad 10 milionów ludzi w Polsce mieszka dziś w prefabrykowanych budynkach, które były masowo produkowane w latach 1950–1990. Wraz z rozwojem konstrukcji prefabrykowanych coraz bardziej widoczne stają się ich wady. Zarówno w Polsce, jak i na Ukrainie brakuje kompleksowych i rzetelnych badań, analiz i statystycznego opracowania danych dotyczących stanu technicznego budynków wielkopłytowych. Żaden z tych krajów nie przeprowadził kompleksowej oceny stanu technicznego budynków wielkopłytowych, a tym samym nie określił stopnia ich degradacji. Jest to szczególnie istotne, gdyż tylko na tej podstawie można opracować koncepcję i określić zakres prac związanych z przebudową lub remontem tych obiektów. W obecnej sytuacji ma to fundamentalne znaczenie dla Polski, a w szczególności dla powojennej Ukrainy, gdyż ze względów ekonomicznych nie jest możliwe zastąpienie w najbliższych dziesięcioleciach takich budynków innymi, nowszymi obiektami, jak ma to obecnie miejsce np. w Niemczech i Francji. Dlatego wszelkie działania związane z dalszym użytkowaniem budynków wielkopłytowych w Polsce muszą bezwzględnie uwzględniać określenie ich stanu techniczno-eksploatacyjnego, stopnia zużycia, trwałości, niezawodności i bezpieczeństwa. W artykule przedstawiono informacje na temat aktualnego stanu użytkowania budynków wielkopłytowych w Polsce oraz perspektyw ich dalszej eksploatacji.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБІРНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ФРАГМЕНТІВ ЗАХИСНИХ СПОРУД

І. Кархут — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

На основі аналізу літературних науково-технічних джерел та виконаних натурних досліджень і перевіркових розрахунків сформульовано проблему спорудження модульних швидкомонтованих захисних залізобетонних споруд різних класів. Проаналізовано переваги та недоліки конкретної споруди. Представлено результати візуального огляду та натурних випробувань фрагменту захисної споруди. Наведено загальні відомості про конструктивні рішення та результати статичних випробувань. Встановлено дійсний технічний стан та можливості її надійної експлуатації за призначенням. Статичними розрахунками встановлено відповідні параметри заглиблення та обвалування укриття для забезпечення захисних властивостей на рівні класів А-І…А-ІV. Вказані класи забезпечуються також відповідними характеристиками арматури та бетону, товщинами стінок укриття. Візуальний огляд та інструментальне обстеження підтвердили відповідність конструкції за показниками геометричних розмірів та їхніх відхилень, характеристиками матеріалів вимогам проєкту та нормативних документів. Випробувальне навантаження становило 0,81 від рівня розрахункового вертикального. Критичні пошкодження перекриття укриття при цьому були відсутні. Встановлені граничні навантаження, основні причини, які зумовлювали необхідність удосконалення конструкції. На основі результатів розрахунків та натурних випробувань розроблено рекомендації з удосконалення армування збірних елементів захисних споруд. Розроблені робочі креслення виробу «Варта-3» з підвищеною міцністю на проникнення радіації та вторинне сколювання від дії вибухової хвилі. Ці характеристики забезпечені за рахунок зменшення кроку та діаметрів арматури багаторядного розміщення в перекритті укриття, покращання характеристик бетону конструкції.

ВПЛИВ АКТИВАЦІЇ БЕТОННОЇ МАТРИЦІ ТЕКСТИЛЬНО-АРМОВАНОГО БЕТОНУ НА ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ

О. Шишкіна, І. Піскун — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Наголошено на актуальності питання заміни традиційного сталевого армування на інші види армування, що дасть змогу виготовляти конструкції меншої ваги та підвищеної корозійної стійкості. Один із перспективних варіантів – використання текстильних високоміцних полотен. Такі армувальні полотна виготовляють на основі різних матеріалів, зокрема із скляних чи вуглецевих волокон. Проте незважаючи на те, що текстильно-армовані бетонні конструкції мають беззаперечні переваги, є чинники, які стримують їхнє широке використання. Передусім це суттєва різниця міцнісних і деформативних характеристик бетонної матриці й текстильних армувальних елементів. Це призводить до того, що повномірна реалізація фізико-механічних властивостей армувальних полотен неможлива. Запропоновано сучасні підходи до підвищення фізико-механічних властивостей бетонів, суть яких полягає у застосуванні як органічних, так і неорганічних речовин у надмалих концентраціях як модифікатора бетону. Доведено, що означені методи дають змогу покращити фізико-механічні властивості текстильно-армованих бетонів. Окрім того, варто враховувати, що сучасне будівництво спрямоване на зниження енергоємності. Тож використання таких в’яжучих речовин, як, наприклад, шлакопортландцемент, доцільне. Встановлено вплив на міцність і деформативність текстильно-армованих бетонів активації бетонної матриці за рахунок застосування надмалих доз поверхнево-активних речовин. Бетонні зразки виготовляли на основі шлакопортландцементу із застосуванням різних видів текстильних армувальних полотен – зі скляних та вуглецевих ровінгів. Активатором бетонної матриці слугував вуглеводень. Визначено залежність ефективності застосування активатора, який характерний показником міцності бетону від кількості активатора, а також від виду матеріалу армувальних полотен. Досліджено, що міцність при згині бетону зростає за активації його бетонної матриці як у разі армування скловолокном, так і за використання вуглецевих волокон. Визначено, що з часом ефективність дії активатора зменшується.

ПРОЄКТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙНОГО СКЛА ВІДПОВІДНО ДО CEN/TS 19100

Т. Осадчук, Б. Демчина, Ю. Фамуляк, Н. Михайлечко — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Проаналізовано наявні нормативні документи з проєктування конструкційного скла. У зв’язку з відсутністю затверджених норм, розглянуто деякі положення технічних специфікацій CEN/TS 19100 та окремих частин проєкту майбутнього Єврокоду 10 (EN 19100). CEN/TS 19100 (prEN 19100) «Проектування скляних конструкцій» передбачають чотири частини: 1) Основи проєктування та матеріали; 2) Проєктування скляних компонентів, навантажених поза площиною; 3) Проєктування скляних компонентів із навантаженням у площині та їх механічних з’єднань; 4) Вибір скла з урахуванням ризику травмування людей – Настанова щодо специфікації.

Загалом документи європейської організації зі стандартизації CEN поширюються на будівельне проєктування механічно опертих скляних компонентів та вузлів скляних компонентів. Вони відповідають принципам і вимогам, які наведені в EN 1990, та стосуються безпеки й експлуатаційної придатності конструкцій, основ їх проєктування та перевірки.

У CEN/TS 19100-1 (prEN 19100-1) описано основні правила будівельного проектування механічно опертих скляних компонентів. Документ містить вимоги до питань безпеки, несучої здатності, посилання на стандарти для різних типів скла, міцності скла та інших властивостей. CEN/TS 19100-2 (prEN 19100-2) застосовують до конструктивного проєктування скляних компонентів, навантажених поза площиною. В документі наведено положення з проєктування поперечно навантажених скляних елементів, розрахунок ламінованого скла та склопакетів. CEN/TS 19100-3 (prEN 19100-3) поширюються на конструктивне проєктування скляних компонентів, навантажених у площині. CEN/TS 19100-4 cтосуються запобігання ризиків травмування людей, а також вказівок щодо специфікацій.

РЕЗУЛЬТАТИ ТЕХНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ НЕСУЧИХ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ СВІТЛОВОГО ЛІХТАРЯ НА ДАХУ БУДІВЛІ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. І. ФРАНКА

О. Гнатюк, Т. Осадчук, М. Волинець — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Проведено візуально-інструментальне обстеження сталевих несучих конструкцій світлового ліхтаря над приміщенням актової зали з метою визначення геометричних розмірів, основних дефектів та виконання перевірних розрахунків несучої здатності у зв’язку із заміною декоративного скла після капітального ремонту. Проаналізовано представлені замовником обмірні плани та технічну документацію із заміни декоративного скла, а також технічні висновки за результатами обстеження несучих сталевих конструкцій та скління світлового ліхтаря.

У результаті обстеження встановлено, що водовідведення з покриття над ліхтарем та суцільність скління ліхтаря відновлені після капітального ремонту й забезпечені на час обстеження. Механічних та корозійних пошкоджень скла й металоконструкцій не виявлено. Захисний шар фарби та герметик пошкоджень не мають. Проведено перевірний розрахунок найдовшого елемента металевого каркаса скління. Для цього в ПК SCAD Office розраховано фрагмент сталевого каркаса на навантаження від власної ваги та ваги скління (яка збільшилася на 67 %). Вагу скла кожної чарунки розділено для трикутних елементів – на три вузли, для чотирикутних – на чотири. Також проведено перевірний розрахунок контурного елемента обрамлення світлопропускної частини ліхтаря у площині перекриття. У результаті розрахунку отримано максимальні зусилля у сталевих елементах світлового ліхтаря та встановлено, що їхня несуча здатність перевищує розрахункові навантаження. З метою технічного обслуговування ліхтаря запроєктовано ходові містки у вигляді балок із двох дерев’яних брусів перерізом 100×150 мм, які рекомендовано влаштувати по нижніх поясах металевих ферм покриття.

ВПЛИВ РЕМОНТНОЇ ПОВЕРХНІ НА МІЦНІСТЬ БЕТОННИХ КОНТАКТНИХ ШВІВ

А. Мазурак, В. Гораль, Т. Мазурак, О. Цап — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Визначено, що будівлі та споруди після тривалого використання бетону і залізобетону потребують ремонту, відновлення та підсилення. Це зумовлено багатьма чинниками: дефекти матеріалів, пошкодження при експлуатації, помилки під час проєктування тощо.

Зазначено, що міцність зчеплення старого та нового бетону чи торкретбетону при влаштуванні ремонтних швів буває різною залежно від низки чинників: старого та нового бетонів; характеру підготовки поверхонь; способу вкладання та умов тверднення.

Зауважено, що згідно з досвідом виконання ремонтних робіт і підсилення залізобетонних конструкцій, технологія торкрету ефективна при відновленні чи ремонті цементно-бетонних покриттів. Технологія торкретування дає змогу механізувати всі процеси: від підготовки поверхні до нанесення щільних шарів торкрету, забезпечуючи зчеплення шарів бетону. Досліджено чинники, які впливають на роботу контактного шва, матриці шару та ремонтної поверхні. Вивчаючи сумісну роботу швів, підготовлено 72 бетонні взірці з чотирма варіантами поверхні: гладка – рівна поверхня, гладка фрезерована – фрезерування виконане по рівній поверхні; шорстка – на бетонну поверхню нанесено насічку; шорстка фрезерована – після насічки поверхню фрезерували.

Експериментально оцінено міцність зчеплення бетону і торкретбетону, із забезпеченням підготовки поверхні та встановленням металевих обойм на неї. Внутрішній простір обойм заповнюють бетоном або наносять шар торкретбетону.

Після належної витримки в нормальних умовах за 28–32 доби зразки піддаються дослідженню, металеву обойму відривали від поверхні бетону. Експериментальні дослідження показали, що фрезерування бетонних зразків по шорсткій чи гладкій поверхні не збільшує зчеплення із торкретбетоном.

БЕТОН: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХ ЙОГО ПРОГРЕСУ ЯК ПЕРЕДОВОГО БУДІВЕЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Л. Баранович, А. Баранович — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Ще на початках свого історичного шляху людина зрозуміла, що спорудження міцного, стійкого до зміни погодних умов і середовища укриття, здатне зберегти здоров’я та життя. Експериментуючи з різними доступними їй природними матеріалами, вона здобувала знання про їхні властивості та характеристики, які матеріали набували за тих чи інших умов, навчалася поєднувати їх між собою, створювати зовсім інші, відмінні від попередніх, будівельні матеріали і конструкції.

Із початком науково-технічного прогресу наприкінці ХVІІІ ст. людина почала найактивніше працювати над створенням будівельного матеріалу, який би задовольняв темпи росту і розвитку цивілізації. Таким прогресивним матеріалом став бетон. Беручи свої витоки ще з давніх часів, він, у час активної індустріалізації, активно розвинувся завдяки невтомній праці різних науковців, які експериментували над рецептом, щоразу досягаючи дедалі нових і нових характеристик для цього будівельного матеріалу, компонуючи його з іншими матеріалами, наслідком чого стало значне збільшення міцності бетону як на стиск, так і на розтяг. З’явились різні види бетонних сумішей, придатних для найрізноманітніших робіт, починаючи від будівельних і закінчуючи медициною.

Досліджено історичний шлях виникнення бетону, від найдавніших часів до сьогодення. Описано складові та мінералогічні добавки, які входили до бетонної суміші в різні періоди, й те, які фізичні характеристики мав бетон при затвердінні. Розглянуто вплив бетону на проєктування споруд та їхню архітектуру, конструктивне вирішення тощо.

Прогресивним проривом стала поява залізобетону наприкінці ХІХ ст., що цілковито змінила принципи спорудження та підходи до конструювання будівель і споруд, піднявши їх на значно вищий рівень. Почали споруджувати будівлі та споруди із великими пролітністю, висотою та віконними прорізами.

РЕЗУЛЬТАТИ ТЕХНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОГО МОСТУ ЧЕРЕЗ Р. ДЕСНА НА КМ. 23+400 АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОГИ В М. ТУРБІВ

С. Бурченя, С. Віхоть, О. Гайда — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Зауважено, що є багато причин, які можуть призвести до погіршення технічного стану будівель та споруд, зокрема: зміна сейсмостійкості майданчика у результаті затверджених норм в Україні, збільшення навантаження на несучі конструкції, фізичне старіння матеріалів конструкцій протягом інтенсивної й тривалої експлуатації, агресивна дія до бетону і арматури температурно-вологісних параметрів середовища, виникнення непередбачених у проєкті вібраційних навантажень, які можуть призвести до аварійного технічного стану конструкцій тощо. Обґрунтовано, що своєчасне обстеження та визначення технічного стану об’єкта загалом дасть змогу визначити можливість подальшої експлуатації чи необхідність відновлення конструктивних елементів, шляхом зміни розрахункових схем, пошуку нових методик розрахунку напружено-деформованого стану, прогнозу терміну служби, застосування нових технологічних рішень та матеріалів при проєктуванні та підсиленні будівель і споруд. Оцінювання і прогнозування технічного стану мосту та його елементів визначаються на основі даних огляду і спостережень, результатів обстежень та перевіркових розрахунків. Тому вкрай важливе не лише визначення експлуатаційного стану, а й визначення коефіцієнта запасу конструкції.

Наведено результати технічного стану мосту загалом та його елементів зокрема, збудованого понад 55 років тому. Виявлено дефекти та пошкодження, що виникли під час його експлуатації. У результаті проведених обстежувальних робіт встановлено, що у процесі будівництва та в період тривалої експлуатації під впливом агресивних факторів зовнішнього середовища та автотранспорту виникають дефекти й пошкодження, накопичені в окремих елементах конструкцій з плином часу, що знизило експлуатаційні показники, надійність та довговічність мосту та негативно вплинуло на безпеку й комфортність пересування. Узагальнена характеристика стану свідчить про те, що можливе часткове порушення вимог першої групи граничних умов, порушуються вимоги другої групи граничних умов. Будівля експлуатується в обмеженому режимі й потребує особливого контролю за станом її елементів. Зауважено, що для забезпечення нормальної експлуатації мосту необхідно провести капітальний ремонт споруди з відновленням належного експлуатаційного стану споруди.

ЗАСТОСУВАННЯ РАДАРНИХ ДАНИХ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН ВОЄННИХ ДІЙ НА ЗЕМЛЯХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Р. Ступень, З. Рижок, О. Ступень — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Обґрунтовано, що методи дистанційного зондування Земель базуються на реєстрації й подальшій інтерпретації відбитої сонячної радіації від поверхні ґрунту, рослинності, води чи інших об'єктів, що дає змогу здійснювати моніторинг за станом земель сільськогосподарського призначення в умовах ведення активних бойових дій на їхній території. Здійснено моніторинг сільськогосподарських земель із застосуванням даних дистанційного зондування Землі для визначення зон воєнних дій на їхній території. Для цього обрано модельну земельну ділянку на території селища Ягідного Бахмутської територіальної громади Донецької області та завантажено знімки місії Sentinel-1 з Sentinel Hub EO Browser. Кожен із попередньо оброблених знімків за 4 серпня 2021 року та 4 липня 2024 року містить відкалібровану інтенсивність зворотного розсіювання (Sigma0) у поляризації VV, геокодовану та спроєктовану на систему координат WGS84. Отримані зображення об’єднано в різночасовий стек та запущено інструмент виявлення змін у програмі SNAP для того, щоб виділити ділянки значних змін, де яскраво відображено зони ураження сільськогосподарських угідь від ведення бойових дій. Доведено, що застосування радарних даних для визначення зон воєнних дій на землях сільськогосподарського призначення сприяє ефективнішому управлінню ризиками та забезпечує необхідну інформацію для ухвалення обґрунтованих рішень, забезпечуючи високу точність та деталізацію зображень земної поверхні незалежно від погодних умов та часу доби з метою виявлення змін у структурі полів, руйнуванні інфраструктури та інших наслідків воєнних дій. У результаті за допомогою радарних даних можна оцінити ступінь пошкоджень сільськогосподарських земель, зменшення врожайності культур, а також визначити необхідні заходи для відновлення сільського господарства.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗЕМЛЯМИ ПРОМИСЛОВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

М. Смолярчук, О. Ковалишин, Н. Шпік, Р. Таратула — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Наголошено, що землі промисловості відіграють важливу роль у формуванні ВВП України, працевлаштуванні населення країни тощо, проте водночас, із кута зору екології, є чи не найбільшим осередком негативного впливу на довкілля. Керуючись чинним законодавством України у складі земель промисловості та приналежних до промислових зон населених пунктів територій, можуть функціонувати організовані на них індустріальні парки.

Проаналізовано та обґрунтовано деякі аспекти розвитку земель промисловості на прикладі однієї з територіальних громад Львівської області. Важливим завданням щодо подальшого розвитку таких земель, на нашу думку, має стати визначення цілей, вибір стратегій та впровадження управлінських рішень для їхнього ефективного використання на перспективу розвитку територій громад. Детальний аспект обраного дослідження сфокусовано на організації індустріальних парків, які в нинішніх умовах – один із можливих шляхів розвитку промислових територій у територіальних громадах та діяльність яких є потенційним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Зауважено, що в чинному законодавстві недостатньо висвітлені саме засади вибору земельних ділянок та спеціальні механізми відведення таких земель для означених цілей на промислових територіях територіальних громад.

Нині у загальній практиці функціонування та організації індустріальних парків виокремлюють п’ять головних етапів, які взаємозалежні та невід’ємні один від одного. Етапність полягає в початковому виборі земельної ділянки для подальшого розміщення індустріального парку, розробці концепції, виборі керуючої компанії та укладанні з нею договору щодо подальшого функціонування індустріального парку і п’ятого заключного етапу, який полягає у його створенні та внесенні до реєстру таких об’єктів тієї чи іншої країни. Зауважено, що для ефективного результату подальшого функціонування індустріального парку вкрай важливий вибір земельної ділянки. Обґрунтовано розміщення потенційних місць розташування нових промислових зон у просторовому плануванні населених пунктів на перспективу з урахуванням еколого-економічних аспектів. Запропоновано чинники, які варто обирати з огляду на зональні місцеві умови та які обумовлені рішеннями містобудівної документації, зокрема врахуванням генерального плану, детальних планів та інших містобудівних умов досліджуваної території. Це зокрема: статус земельної ділянки (ЗД), локація території в промисловій зоні міста (ЛТ), наявність необхідних інженерних мереж (НМ), планувальні обмеження (ПО), наявність транспортної інфраструктури (ТІ), розміщення автостоянок для проєктного об'єкта (РА), нормативні розриви (НР), рельєф місцевості (РМ).

Організація на землях промисловості наших територіальних громад, зокрема й Львівської міської територіальної громади індустріальних парків із урахуванням запропонованих проєктних вимог у виборі земельної ділянки, дасть змогу забезпечити сьогодні низку таких важливих завдань як зменшення екологічних і соціальних наслідків, сприяння розвитку економічного потенціалу, підвищення інвестиційної привабливості територій громади тощо.

Індустріальні парки сприяють розвитку промислових зон населених пунктів та досягненню цілей сталого розвитку, адже здатні формувати умови для соціально та екологічно відповідальної індустріалізації обраної території громади.

БАГАТОЦІЛЬОВА КОНСОЛІДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

Н. Стойко, О. Черечон — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

У країнах Західної Європи сучасна консолідація земель є багатоцільовим інструментом управління земельним ресурсами та планування простору з метою розвитку сільського господарства, будівництва масштабної інфраструктури, відновлення природних ландшафтів, збереження біорізноманіття, адаптації до зміни клімату та пом’якшення її наслідків тощо. Проведено контент-аналіз текстової інформації про багатоцільовий підхід до консолідації земель як інструмента землеустрою, спрямованого на зміну структури власності через перерозподіл земельних ділянок для просторової реструктуризації землекористування сільської місцевості для сталого розвитку територіальних громад України. Під просторовою реструктуризацією землекористування автори розуміють інтегрований підхід до реорганізації сільських територій з метою кількісних і якісних змін, де кількісний аспект проявляється у зміні землекористування, а якісний - у зміні екосистемних активів громади. Описано взаємозв’язок між сталим розвитком територіальних громад і просторовою реструктуризацією землекористування через консолідацію земель. Акцентовано на ключових елементах процедури багатоцільової консолідації земель. Проаналізовано деякі просторові проблеми землекористування сільських територій в Україні, які доцільно вирішувати за допомогою консолідації земель як інструмента землеустрою. Зокрема наголошено на збереженні та відновленні екосистемних активів громади через вилучення ерозійно небезпечних масивів під консервацію-трансформацію, формування екологічних мереж для створення цілісної природоохоронної інфраструктури, відновлення і об’єднання масивів лісових угідь. Запропоновано розробити Національну програму консолідації земель, яка б створила умови для включення консолідації земель у загальну земельну політику держави та розроблення фінансової, технічної й адміністративної підтримки впровадження проєктів консолідації земель на місцях.

МЕТОДИКА ОБРОБКИ СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ

З. Рижок — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Встановлено, що обробка даних дистанційного зондування Землі – це процес виконання операцій над космічними знімками, що охоплює їх корекцію, перетворення, поліпшення, дешифрування та візуалізацію. Основні етапи обробки даних космічних знімків передбачають попередню і тематичну обробки, де перша – це корекція й поліпшення супутникового зображення. У дослідженні представлено методику обробки каналів радарного супутникового знімка Sentinel-1 у програмі SNAP. Послідовність процедури обробки космічних знімків передбачає визначення інформативних спектральних каналів супутникових знімків; корекцію зображення (спектральну, геометричну, радіометричну); маскування хмар і втрачених даних на знімках у визначених каналах, атмосферну корекцію; визначення локальних спектральних особливостей поверхні, візуальне дешифрування; напівавтоматичне чи автоматичне дешифрування; уточнення результатів дешифрування з урахуванням локальних особливостей, а також застосування комплексних правил дешифрування; оцінку точності дешифрування; отримання результатів дослідження. Попередня обробка даних дистанційного зондування Землі передбачає геометричну, радіометричну, атмосферну корекцію зображення, географічну прив’язку знімка з ресурсу Copernicus Browser, одержаного із штучного супутника Sentinel-1, за часовий проміжок з 19.06.2024 по 19.07.2024 року для території Жовтанецької територіальної громади Львівської області. Для об’єкта дослідження у програмі SNAP видалено тепловий шум після виконання кроку Thermal Noise Removal. Зрівноважено файл орбіт за допомогою застосування інструменту Apply Orbit File. Для корекції рельєфу застосовано SAR Simulation Terrain Correction. Після обробки супутникового знімка території Жовтанецької територіальної громади Львівської області у програмі SNAP створено RGB-зображення для оцінки території за станом її використання відповідно до цільового призначення земель.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

М. Богіра — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Розкрито особливості проведення державного контролю за використанням і охороною земель в умовах воєнного стану. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303, здійснення заходів державного нагляду в умовах воєнного стану припинено. Перевірки можна проводити винятково на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, за наявності загрози, що негативно впливає на захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України.

Проаналізовано вплив війни на використання та охорону земель і доведено, що необхідно кардинально змінити ставлення держави до охорони земельного фонду. Запропоновано заходи щодо повоєнного відновлення земельного фонду держави, враховуючи охорону від самовільного захоплення, розбазарювання, деградацію. Унаслідок припинення робіт із боротьби з ерозією ґрунтів, їхнім забрудненням, постійно зростають площі деградованих угідь. Проблеми землекористування, використання земельно-ресурсного потенціалу, екологічної напруги тощо – наслідок недосконалого управління використанням та охороною земель і потребують негайного вдосконалення, адже досить часто погіршення земель є незворотним процесом, який може суттєво вплинути на продовольчу безпеку в Україні.

Запропоновано нові підходи до вирішення цих проблем. Органи влади вже розпочали дії щодо посилення охорони земель. Зокрема, 27 листопада набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 вересня 2023 року №1625 «Про затвердження уніфікованої форми акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів».

МОНІТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

І. Колб, П. Колодій, Є. Рижов, V. Urbanavičius — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Активна розбудова інфраструктури населених пунктів – один із важливих елементів у концепції їхнього розвитку, а візуалізація цих змін шляхом складання оновлених планів та наповнення геопросторових баз даних територіальної громади оновленою інформацією – важлива складова системи управління земельними ресурсами. В умовах децентралізації влади та адміністративної реформи в Україні контроль за змінами рекреаційного ландшафту переймають на себе територіальні громади. Отож, методи проведення моніторингу земель рекреаційного призначення та наповнення геопросторових баз даних потребують постійного вдосконалення. Саме з погляду оперативного отримання актуальної інформації щодо використання земельного фонду методи дистанційного зондування є одними з найефективніших.

У дослідженні розкрито методи дистанційного зондування, які використано з метою моніторингу використання земель на муніципальному рівні, зокрема земель рекреаційного призначення на території с. Солотвино. Передусім зосереджено увагу на виявленні змін, які відбуваються під дією природного та антропогенного впливів, та, як наслідок – змін в інфраструктурі землекористування, що позначатиметься на майбутніх управлінських рішеннях.

Зазначено, що Солотвино – селище в Закарпатській області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси. Відоме як курорт місцевого значення, який функціонує в умовах розвитку негативних геологічних проявів. Курортно-рекреаційна діяльність на території селища поширюється й на ділянки, які потребують постійного контролю й можуть становити потенційну загрозу для людей та спричинити руйнування інфраструктури. Під час досліджень територій загалом і її рекреаційної інфраструктури зокрема часто використовують дистанційно отримувану інформацію щодо місцевості, як-от космічні та аерознімки.

Дослідження території с. Солотвино на муніципальному рівні (42 км²) виконане з допомогою ГІС QGIS за даними геопорталу ESA WorldCover 10 m. Зоною інтересу на локальному рівні дослідження обрано рекреаційну ділянку в південній частині озера Кунігунда, на якій відносно нещодавно розпочались господарська діяльність і надання рекреаційних послуг.

Розроблено методику для оцінки змін просторового розвитку курорту Солотвино за останні роки на основі геоінформаційних моделей, створених за матеріалами космічних знімань та аерознімання із БПЛА.

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Г. Дудич — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Обґрунтовано землевпорядні проєктні рішення при розробленні комплексного плану просторового розвитку територій, що враховуватиме економічні, екологічні та соціальні аспекти з метою забезпечення сталого розвитку та раціонального використання земельних ресурсів. Визначено землевпорядні проєктні рішення, проблеми розвитку землеустрою на рівні територіальних громад та управління їхнім комплексним розвитком, що є актуальною науковою проблемою, вирішення якої може забезпечити реалізацію розвитку сільських територій. Досліджено сучасний землеустрій та землевпорядкування, що є багатогранною діяльністю, яка охоплює наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, організацію раціонального використання і охорони земель, регулювання земельних та екологічних відносин, формування сталого землекористування та раціональної системи землеволодіння. Розкрито інформацію, яку містять землевпорядні заходи перспективного використання земель, що формуються на основі розроблених проєктних рішень. Виокремлено умови примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної потреби. Доведено, що під час розроблення комплексного плану просторового розвитку територій необхідно проаналізувати сучасний стан та запропонувати проєктні землевпорядні рішення. У результаті об’єкти, які можуть бути відчуженими, відображають на схемі землевпорядних заходів із перспективного використання земель, що передбачає виконання етапів з аналізу сучасного стану території, визначення зон для житлової, комерційної, промислової, сільськогосподарської та рекреаційної діяльності, а також урахування природоохоронних та історико-культурних аспектів для ефективного використання земельних ресурсів і сталого розвитку територій.

РИНКОВІ МЕХАНІЗМИ УКРАЇНИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗЕМЛЕВОЛОДІНЬ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНЬ

М. Батура — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Ринкові механізми відіграють ключову роль у формуванні землеволодінь та землекористувань. Після того, як Україна здобула незалежність, країна зіткнулась із потребою в реформі земельних відносин, що у свою чергу привело до створення складної системи, яка регулює ці відносини. Україна є аграрною державою, яка має великий потенціал у сільському господарстві, тому формування землеволодінь та землекористувань – одна з ключових складових аграрної політики будь-якої держави. Земельна реформа, яка почалась із 1990-х років, мала на меті трансформувати управління земельними ресурсами з колективної форми (радянської) на ринкову, тобто розвиток ринкових механізмів, приватна власність та ефективне землекористування.

Загалом землеволодіння – це право власності на земельну ділянку, що означає право володіти земельною ділянкою та мати право нею розпоряджатись, чи то продавати, передавати у спадок або в оренду, а землекористування – це право на використання земельної ділянки, незалежно від того, чи є особа власником земельної ділянки.

Ринок землі – важлива складова будь-якої економіки країни. В Україні аграрний сектор має важливе значення в економіці й відіграє ключову роль у ВВП, тому важливо сформувати ефективні ринкові механізми, які регулюватимуть та розподілятимуть земельні ресурси країни.

У 2021 році, з відкриттям ринку землі, Україна зробила великий крок уперед, але з’явилась низка викликів, пов’язаних із законодавчим регулюванням, прозорістю та ефективністю ринкових механізмів, оскільки саме вони визначають «правила гри» для всіх учасників ринку, чи то дрібні фермери, чи агрохолдинги.

Розвиток ринкових механізмів у перспективі має великий потенціал та має зміцнити економіку країни, підвищити ефективність у сфері сільського господарювання та, що важливо, покращити умови для життя на сільських територіях.

РОЛЬ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПРИ СТВОРЕННІ КОМПЛЕКСНИХ ПЛАНІВ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД (НА ПРИКЛАДІ ЖИДАЧІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

А. Пиріг — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Досліджено стратегію розвитку Жидачівської територіальної громади та її роль у створенні комплексного плану розвитку території Жидачівської міської територіальної громади. Відображено основні положення Стратегії розвитку, яка є документом стратегічного планування місцевого рівня. Стратегія розвитку територіальної громади – документ стратегічного планування місцевого рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку до 2027 року.

Відтворено адміністративно-територіальний устрій Жидачівської МТГ, проаналізовано угіддя громади, потенційні сфери реалізації оперативної цілі «Планування розвитку територій», передбачених Стратегією Жидачівської МТГ, викладено основні проблеми, які не відображені у Стратегії розвитку, та шляхи їхнього вирішення.

Запропоновано шляхи вирішення проблем, пов’язаних із функціонуванням міського сміттєзвалища щодо скорочення твердих побутових відходів, зокрема з урахуванням досвіду Франції; раціональним використанням земель Жидачівського целюлозно-паперового комбінату; функціонуванням водних об’єктів громади, передусім головної водної артерії – річки Стрий, та ефективного використання прибережно-захисних смуг водних об’єктів; відсутністю культурно-оздоровчих об’єктів; функціонуванням приміщень установ та організацій, які не використовуються; створенням та функціонуванням об’єднання cпіввласників багатоквартирних будинків; створенням додаткових туристичних маршрутів.

HETEROCHRONY OF GAUDI'S ARCHITECTURE

R. Kiuntsli, A. Stepaniuk, I. Besaha — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Today in the scientific literature there are active discussions about the architectural style of the Sagrada Familia Cathedral. Gaudi’s architecture is often referred to as organic or bionic. The presence of the bionic style in Gaudi’s architecture is supported by the fact that the Sagrada Familia has complex shapes, which are known today as helicoids, hyperboloids and hyperbolic paraboloids. Gaudi borrows these forms from nature and bases the construction of columns, vaults and other structural elements of the temple. However, the architectural image of the Sagrada Familia was also influenced by Gaudi’s existential experiences, which were the result of many factors. First of all, it is the emotional experiences of childhood. Other important factors in shaping the image of the Sagrada Familia were Catalan modernism, which emerged at the turn of the 19^th – 20^th centuries in Barcelona, the influence of German Expressionism, the interaction of contemporary Gaudi architects and the influence of Goethe’s philosophy on A. Gaudi. Goethe’s organic worldview, which was based on the understanding of the world as a living monadic whole, revolutionized not only philosophy but also architecture. The fundamental principle of the Sagrada Familia is a kind of proteism, the desire for constant renewal, expressed through both the interior and exterior of the building. The transformation of living integral formations, depicted on the three facades of the Sagrada Familia, demonstrates a series of metamorphoses of pra-phenomenon (Urphanomen – germ. after Goethe) and metamorphosis of the human soul under the influence of Christ’s teachings.

Antonio Gaudi’s architecture is special for its emotional content, which hides the author’s emotional conflicts and contradictions. Opposing one to the natural environment and emphasizing harmonious coexistence with it is an oxymoron that the author laid down in the architectural forms of the Sagrada Familia. The Church of the Holy Family can be seen as a symbiosis of advanced technology and creative expression, the skill of presenting the author’s architectural ideas and happy coincidences. The artist's original vision and understanding of the relationship between the anthropogenic and natural environment in the creation of architectural space, the place and role of man in this process determined his exclusively individual architectural style.

СИМБІОЗ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ТА АДАПТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ ПРИ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ ПАМ’ЯТОК ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ

А. Степанюк, Р. Кюнцлі, І. Бесага — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Симбіоз – термін, який має декілька значень: форма співжиття організмів різних видів; вдале поєднання різнорідних елементів. Розглянуто термін симбіоз із кута зору синтезу мистецтва, а саме форми взаємокорисного співіснування (поєднання) методів концептуальної та адаптивної архітектури при ревіталізації пам’яток історичної спадщини.

Зазначено, що концептуальна архітектура як вид творчої діяльності базується на основі ідей чи концепцій, тобто системи поглядів, єдиного, визначального задуму.

Зауважено, що адаптивна архітектура – архітектура, яка адаптує свою форму, дизайн і функціональне призначення до сучасних потреб та вимог експлуатації.

Під час виконання проєктів ревіталізації пам’яток східноєвропейської спадщини (у 2023 році робочі групи ЛНУП під час виконання проєкту Грантової Угоди «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» № 101084975 – Revitalization – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH в рамках програми ЄС Еразмус + розроблено сім проєктів) автори виявили таку закономірність: кінцевий результат запланованої роботи, а це пристосування історичної будівлі або комплексу до сучасних потреб та гармонійне поєднання відновленого архітектурного середовища з навколишнім простором, неабияк залежить від поєднання (симбіозу) в проєктній практиці методів концептуальної та адаптивної архітектури.

Для вивчення і дослідження такого феномена автори застосували метод аналізу процесу виконання проєктів ревіталізації та пристосування до сучасних потреб пам’яток східноєвропейської спадщини і проаналізували літературні джерела з проблем симбіозу в архітектурі та мистецтві.

Відповідно до виконання умов Грантової Угоди, для ґрунтовнішого дослідження проблем ревіталізації пам’яток східноєвропейської спадщини на кафедрі архітектури ЛНУП запроваджено вивчення дисциплін для студентів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» РВО «Бакалавр»: «Адаптивна архітектура при проєктуванні екопоселень» та РВО «Магістр»: «Адаптивна архітектура при ревіталізації пам’яток архітектури». Під час виконання графічних робіт та курсових проєктів студенти ЛНУП застосовували принцип симбіозу методів концептуальної та адаптивної архітектури.

Наголошено, що на початковому етапі виконання проєкту ревіталізації пам’яток історичної спадщини важливо розробити концепцію виконання поставленого завдання, обравши єдиний правильний підхід. Наступний етап передбачає роботу над архітектурно-просторовою трансформацією форми, зміною дизайну та функціональним призначенням, щоб відповідати сучасним потребам та вимогам експлуатації будівлі або комплексу історичної пам'ятки. Цей процес передбачає застосування методів і принципів адаптивної архітектури. Гармонійне поєднання (симбіоз) цих двох компонентів сприяє ефективному та науково обґрунтованому досягненню поставленої мети – ревіталізації пам’ятки історичної спадщини.

ЕТАПИ ПЛАНУВАННЯ ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО БУДИНКУ САДИБНОГО ТИПУ

І. Березовецька, Н. Дудяк — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Досліджено ключові аспекти ландшафтного планування, архітектури та дизайну середовища як сучасні підходи до формування громадських та приватних просторів. Проаналізовано сучасні виклики і можливості для професіоналів у сфері архітектури та дизайну, спрямовані на створення естетично привабливих, функціональних та екологічно збалансованих ландшафтів. Розглянуто три терміни: ландшафтне планування, ландшафтна архітектура, ландшафтний дизайн. Ландшафтний дизайн найближчий до ландшафтної архітектури. Ландшафтний дизайн, планування та впорядкування ділянки під забудову індивідуального будинку відіграють головну роль у створенні здорового, функціонального та естетичного простору. Це створює комфортне та безпечне середовище для повноцінного відпочинку та проведення дозвілля в особистому дворі, додає естетичної насолоди.

Зауважено, що варіантів оформлення ділянки є безліч – від квітучих різнобарвних клумб та доглянутих газонів до цікавих альтанок або садових гойдалок і навіть водних елементів, як-от фонтани або струмочки. Кожен елемент можна розташувати так, щоб створити унікальну атмосферу. Вибір кожної деталі – це можливість втілити ідеї в реальність, створюючи особливий куточок для відпочинку та насолоди природою, де кожна рослина та об’єкт мають своє місце і приносять гармонію та естетичне задоволення. Так можна створити ту атмосферу, яка відповідатиме уподобанням та всім потребам господарів-замовників.

ЗНАЧЕННЯ ЦЕРКОВНОЇ АРХІТЕКТУРИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЖИВОПИСНОГО ОБРАЗУ ПОСЕЛЕНЬ

С. Пісьо, Н. Дудяк — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

«Церковна архітектура – це не лише будівлі, це мальовнича стежка до душі народу, де кожна вежа, кожне вікно, кожна деталь стає частиною живописного образу поселення, випромінюючи його історію, віру та духовність». Чільне місце в культурній діяльності населення посідає архітектура, що приносить їй загальне визнання. Зауважено, що протягом століть вироблявся неповторний стиль, який відобразив винахідливість, спостережливість, естетичні смаки та вподобання національних будівничих. Дерев’яні церкви – витвори архітектурної досконалості, які найкраще ототожнюють українців як націю. Церковна архітектура завжди відігравала важливу роль у формуванні мальовничого образу поселень, надаючи своїм вишуканим зовнішнім і внутрішнім оздобленням неповторну естетичність панорам міст і сіл. Наголошено, що церкви, як символи духовності та культурної національної спадщини, відображають як місцеву, так і світову історію, втілюючи віру, традиції й культурний дух громади у своїй архітектурі та символіці. Старовинні споруди вражають своєю раціональністю, гарним виглядом та дотриманням пропорцій, завжди доречним декоративним оздобленням. Кращі зразки народної архітектури витримали випробування часом і стали пам’ятками культури, що свідчить про високу майстерність і художній смак їхніх будівничих. Дерев’яна церковна архітектура посідає надзвичайне місце в історії українського будівництва. Саме в ньому найбільше проявився український архітектурний стиль, збагачений розмаїттям регіональних течій. Тим часом дерев’яна архітектура, яку здебільшого створювали місцеві громади, зберігала національну специфіку. Зауважено, що найвищим критерієм є оригінальність будівельних декорацій і композиційних рішень українського мистецтва, започаткованих під час зведення церков. Храмова архітектура завжди була не лише втіленням духовності та віри, а й ключовим елементом образу та архітектурної самобутності поселень.

ПРИНЦИПИ ПРОЄКТУВАННЯ СТАВКОВИХ ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ІНЖЕНЕРНИЙ БЛАГОУСТРІЙ

Л. Баранович, А. Баранович — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Зауважено, що одним із вагомих і цінних джерел харчування людини є риба. Містячи в собі низку важливих білків, вуглеводів, жирів, вітамінів та мінеральних речовин, вона є незамінним харчовим продуктом, стратегічно цінним для держави. Рибні ставкові господарства зазнали чималих збитків через воєнні дії. Унаслідок значного руйнування інфраструктури, постійних обстрілів, неможливості обслуговувати інженерні споруди багато господарств було закинуто, що призвело до мору риби.

Щоб убезпечити населення від дефіциту рибної продукції на державному рівні, Кабінет міністрів України прийняв закон «Про схвалення Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023–2025 роках». У документі роз’яснено шляхи вирішення та регуляції проблем, з якими зараз зіштовхнулися фермерські ставкові господарства.

Наголошено, що важливим кроком у вирішенні цієї проблеми є розширення тих господарств, які перебувають на підконтрольній Україною території, враховуючи та використовуючи новітні методи з планування ставкових господарств, щоб забезпечити доступ населення до якісного, здорового, свіжого рибного продукту з можливістю вирощування його і на експорт. Розвиток ставкового рибного господарства – важлива складова державної аграрної політики, стратегічно важливий напрям диверсифікації агробізнесу.

Розглянуто принципи проєктування ставкових господарств. Ставкове рибне господарство охоплює процеси розведення і вирощування риби у спеціально створених для цього водоймах, таких як озера, технічні водойми, торф’яні кар’єри тощо. Це складна система, яка потребує ретельного планування й догляду, щоб забезпечити високу продуктивність, а також якість рибної продукції.

Подано рекомендації щодо водопостачання, якості води та ґрунту, описано принципи інженерного благоустрою ставкових рибних господарств, які багато в чому залежать від біологічних особливостей культивованих риб.

ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ СТАЛОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ МАСОВОЇ ПАНЕЛЬНОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ У РОЗРІЗІ КОНЦЕПЦІЇ «15-ХВИЛИННОГО МІСТА»

С. Деркач — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Зауважено, що масова житлова забудова за радянських часів відбувалась за принципом кварталів та мікрорайонів. Тому концепцію міста короткої відстані не можна назвати новою. Але з появою Порядку денного сталого розвитку виникла нова назва концепції – 15-хвилинне місто. Науковці також розглядають варіанти 20-ти та 30-хвилинного міста. Досліджено, що необхідність відновлення чи проєктування районів міста за таким принципом пов’язана з необхідністю доступності до об'єктів інфраструктури задля забезпечення щоденних потреб: навчальні заклади, медичні установи, магазини, зони відпочинку. Також із розростанням міст зросла потреба у використанні приватного транспорту, що збільшує споживання енергоресурсів та шкодить навколишньому середовищу через велику кількість викидів шкідливих речовин у повітря. Концепція – це доступність пішки чи на велосипеді за короткий проміжок часу до всіх щоденно необхідних об'єктів, зокрема до місця роботи. Стала модернізація, як комплексна модернізація житлової забудови на засадах сталого розвитку, – частина містобудування. Тому відновлення старих житлових будинків разом із прибудинковою територією дає змогу розглядати сталу модернізацію у розрізі 15-тихвилинного міста. Висвітлено таку теоретичну концепцію. Описовим і візуальним методами обґрунтовано історичне підґрунтя та наявне архітектурно-планувальне рішення житлових кварталів для реалізації запропонованого принципу. За такою концепцією можливо реалізувати проєкти комплексної модернізації старої панельної житлової забудови не лише в Україні, а й в інших пострадянських країнах. Адже панельна житлова забудова відбувалася масово за одним принципом та за подібними архітектурними проєктами. І така забудова становить значну частину житлового фонду країни. Виявлено, що архітектурно-просторове планування житлових кварталів і мікрорайонів часів радянського союзу сприяє відновленню таких районів за концепцією 15-хвилинного міста.

ВПЛИВ ДИНАМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ВІД НАТЯГНЕННЯ ПІДЙОМНИХ КАНАТІВ НА НЕСУЧУ ЗДАТНІСТЬ УКІСНИХ ШАХТНИХ КОПРІВ

В. Кущенко, Р. Шуляр — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

Конструкції укісних шахтних копрів – це будівельна частина шахтних підйомних установок, найвідповідальніших серед споруд шахтної поверхні. Зазначено, що основний недолік сучасних галузевих національних норм із проєктування шахтних копрів – ігнорування впливу динамічного характеру навантажень від натягнення підйомних канатів. Насправді ж рух підйомної машини супроводжується динамічними впливами від обертання неврівноважених мас напрямних шківів, а також від вимушених коливань підйомних судин на канатах. Зауважено, що внаслідок динамічного характеру навантажень від натягнення підйомних канатів часто спостерігали резонансні явища в системі шахтної підйомної установки, і як наслідок – втрату динамічної стійкості споруд, а також появу втомних тріщин у сталевих конструкціях. Для запобігання резонансних явищ для конструкцій копрів запропоновано конструктивні обмеження на найнижчу частоту власних коливань. До того ж, встановлено обмеження на відносну величину пульсацій у стиснутих стрижневих елементах для запобігання втрати їхньої динамічної стійкості. На підставі статистичного аналізу результатів експериментальних досліджень визначено амплітуди пульсаційної складової зусиль у підйомних канатах для основних етапів технологічних циклів клітьових і скіпових підйомних установок, які виникають у результаті вимушених коливань підйомних сосудів під час роботи підйомної машини. Завдяки чисельному аналізу напружено-деформованого стану характерної споруди за дії динамічних навантажень від натягнення підйомного канату встановлено значення амплітуд і коефіцієнтів асиметрії динамічних напружень, які стали підґрунтям для застосування нормативної інженерної методики аналізу втомної міцності сталевих конструкцій. На основі аналізу втомної міцності основних несучих конструкцій характерної споруди встановлено обмежений ресурс за втомою для вузлів обпирання напрямних шківів, а також для головних балок укосин. Запропоновану методику аналізу втомного ресурсу конструкцій шахтних копрів можна використати для завдань технічного моніторингу споруд, які перебувають в умовах експлуатації.

НЕДОЛІКИ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВІДКРИТИХ БАСЕЙНІВ ПРИ ЗВЕДЕННІ І ТРИВАЛІЙ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Й. Лучко, Б. Назаревич, Ю. Гащук — Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 +0200

На основі літературних науково-технічних джерел і натурних досліджень визначено проблему деградації залізобетонних монолітних конструкцій відкритих басейнів при зведенні та тривалій експлуатації й показано її актуальність. Проаналізовано низку робіт щодо деградації залізобетонних монолітних конструкцій. Наведено загальні відомості у процесі зведення нових басейнів і тривалої їх експлуатації. Представлено конструкцію розробленого монолітного залізобетонного басейну та його армування. Описано дослідження причин і вплив гідроізоляції на руйнування відкритих басейнів. Розглянуто приклади відкритих басейнів тривалої експлуатації. Проаналізовано результати обстеження та інструментального дослідження монолітних стін і перекриття днища басейнів тривалої експлуатації в м. Сокільниках та Львові (Сихівський масив). Встановлено дійсний технічний стан конструкцій басейнів, а також можливості їхньої подальшої надійної експлуатації. Виявлено основні причини, через які досліджували та розробляли пропозиції з усунення вказаних дефектів, пошкоджень та недоліків тривалої експлуатації. Окреслено виявлені дефекти й пошкодження, які виникали протягом тривалого періоду в несприятливих умовах експлуатації басейнів. Згідно з чинними нормами встановлено загальний технічний стан басейнів та сформульовано відповідні висновки щодо проведення ремонтних робіт, наукову новизну та зауважено практичну значущість. На підставі результатів обстежень і відповідних розрахунків розроблено пропозиції для ремонту та усунення недоліків, дефектів і пошкоджень, сформульовано відповідні висновки й пропозиції.